***

Сьогодні  небо  вбралось  в  колір  смутку
і  депресивно  споглядає  світ.
За  хмарами  якусь  гнітючу  думку
мусолить,  не  знаходячи  отвіт.
Не  може  зважить,  як  тягар  здолати:
розсипати  снігами  чи  дощем,
чи  вітром  сірі  хмари  розірвати
й  на  волю  сонця  відпустити  щем?

О  небо!  Хай  сніжиться,  хай  дощиться,
аби  лиш  смуток  твій  (і  мій!)  замовк.
Утни,  хоч  щось!!!  І  радості  дещиця
владнає  розлад  стану  і  думок.

                               10.02.2018  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776181
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2018
автор: Світлана Моренець