Лютневий чоловік, такий безмірно світлий,
собі забрів у світ цей, коли сніжило круг,
щоб розтопити кригу, щоб хугу обігріти
і лиш тепло і щирість вихлюпувати з рук.
Лютневий чоловік з зеленими очима,
як гляне в душу - зразу довкола квітне все.
Здається, ніби крила у нього за плечима,
здається він до хати лиш світелко несе.
Лютневий чоловік з безмежно добрим серцем,
не прагне уколоти, а зовсім навпаки -
розрадить, пожаліє чи просто посміхнеться,
вплітаючи щось ясне в нерадісні думки.
Лютневий чоловік, з погідною душею,
забрів у світ, де повно негоди і жалю.
Але мені він світить яскравою зорею!
Лютневий чоловіче, я так тебе люблю...
10.02.18 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2018
автор: Леся Геник