Незбагненна нитка долі
Почалась й урветься...
Життя як стежина в полі
Нащось нам дається...
Iдемо шляхом до смерті,
Та вперед бажаєм:
Нащо ми невідворотно
Тризну наближаєм?
Стійте! В небо подивіться,
Сонцю посміхніться...
У блуканнях ціль шукайте,
До добра звертайте...
Адже доля незворотна:
Смерть, як і народження -
Мить природного процесу -
Теж життя продовження...
(з російської) 2/2/2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2018
автор: Федір Трох