Написані вірші вмирати не повинні
Й лежати мовчки у шухлядах потайки,
Неначе перед світом в тому вони винні,
Що не дано до читача свого знайти
Поміж усих стежин одну, свою, стежинку
І залишити у серцях якийсь-бо слід,
Можливо, назавжди, можливо, на хвилинку,
В байдужості пропасти, здивувати світ.
Але потрібно їм пройти свою дорогу,
Вони, як люди різні й різний вік у них.
Хтось повертається до рідного порогу,
Хтось в дальніх залишається краях й чужих.
Вірші до читача, немов у вирій линуть —
Шукають теплоти і затишку в серцях
Й можливо у дорозі непомітно зникнуть,
Та все ж це краще, аніж темнота шухляд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2018
автор: Радченко