Притулилась до Зими я сідої-
Зачарована, дослухаю казку...
Не мале ж наче дитя! Отакої,
Вірю в диво і благаю : «Будь ласка,
Не морозь душі весняного співу!
До кохання так пасують всі квіти,
А птахам вже час покинути вирій
І додому в мій садок прилетіти.
Йди собі на відпочинок, казкарко!
Снігу сум нехай полине струмками!
Навесні, немов місточком, по хмарках
Почуття прекрасні прийдуть за нами…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2018
автор: Мара Рута