Кохана моя. Лебідь біла,
Серед зими, в забутий край,
Несуть тебе ті білі крила,
Та відгук мій... "не забувай"...
Ти чуєш шепіт водограю,
Та бачиш, в ніч, той зорепад.
Та пам'ятай, що я... кохаю
Тебе, вже сотні днів позад .
Кохана моя, блиск очей
Мене сліпив, немов зоря.
Твоє торкання до плечей,
Мов поцілунок серед дня.
Але, не згасло побажання,
Почути подих та слова,
Що ще не вмерло в нас кохання,
Що та любов у нас жива.
Що лебідь біла, легінь ясний,
Що зорі, щастя пророкують.
Що до печалі нам... завчасно
Та що кохані нас цілують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Dema