На обніжку два судіди,
Сивих два столітніх діда,
Сперечалися про межі
Хто уважніше з них стежить.
Дід Степан, сусід , що справа–
Лихо правду свою правив.
А Свирид, сусід, що зліва,
Вартував і в дощ і в зливу.
Всім набридли суперечки.
Дід Свирид: –А може гречку
Навесні… Й межу зорати?
А Степан– нарешті брате!
Ми з тобою не чужі,
Чом припали до межі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Світлана Петренко