А сніг летів – легкий, як пух, дрібний, як мухи,
З небес пускався, з тихим вітром розмовляв,
Вдягав дерева в білі вовняні кожухи,
Зірчастим пледом голу землю накривав.
А сніг кружляв собі під музику Вівальді.
Під ніс наспівував не кручений мотив.
Робив автівкам реверанси на асфальті,
Об лави терся, обціловував мости.
А сніг летів і думав: «Добре снігом бути,
У пошиття своє вдягати все навкруг,
В оте, під маркою "зимові атрибути",
І боронити землю-матінку від хуг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)