Дивиться у шибку ніченька зіркова,
Пахне веснянково доля проліскова.
Медуниці пахнуть і летять лелеки,
У «курли» впряглися їх шляхи далекі…
Знов синіють далі - жайвори у небі,
Першим у коханні признається лебідь.
Треті півні зрання розбудили села,
Жайвора у небі доленька весела.
У туманні зрання засвітились роси,
Промені ранкові їх у небо носять.
Прокидайся, внучку, жайвора послухай,
І життя потрохи ти своє розрухай.
Щоб тобі у юність заглянула доля,
Подарила щастя - вічної любові.
Вибери, онучку, друзів і дружину,
Не міняй ніколи власну Батьківщину.
Як потрібно буде захищать родину,
Знай, що ти борониш матір Україну.
Пам’ятай, онучку, в тебе одна доля,
Чи на волі жити, чи лягти у полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775651
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2018
автор: СЕЛЮК