Ще з юних літ у мене друзі-мрії,
Із ними тепло, хоч тріщить зима,
На крилах білих увесь світ маліє,
Коли ми разом, зла в ньому нема!
У мріях я і досі молодію,
Роки торкнулись тіла, не душі
Хоч думка вихорем, та нею володію,
Літаю небом, де нема межі.
Люблю, коли ми разом у дитинство
Злітаємо й тут лишимось, не раз...
Сім'я зійдеться і за стіл врочисто
Засядемо, й тут заморозим час!
Коли ще мрію, значить сонце світить,
Ще ясна ніч мережить чудеса,
У мріях ти іще даруєш квіти,
Безсметря душ -нескінчена весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775646
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2018
автор: горлиця