Холодно без тебе повір,
чи шумить вітер за вікном,
чи хльостає ще дощ,
та хоч і сніг,
все одно на Душу сум наліг.
Нікого не хвилює жива я, чи може вже ні,
плачу зараз чи сміюся.
Пояснити складно,
чому такий поворот Долі
на цьому життєвому полі.
Усім байдуже, добра чи зла,
страждає чи радіє моя Душа.
Знову я сама, на всю ніч сумна.
Чому так, що бачу тебе тільки в снах.
Де ти блукаєш у цьому Світі,
а може і в тобі плаче самотня Душа.
Ніяка сльоза мені не помічниця,
а скрізь так багато людей.
І десь там поміж них,
ти міряєш кроками доріжку,
очікуєш сердешну посмішку...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2018
автор: Svitlana_Belyakova