Нема вже на посмішку сили,
З тобой, як колись говорити,
І добрі слова вже немилі,
Й недобрі слова насварити.
Віддав тобі все вже і тіло,
І душу - до крайньої днини,
Послухай, куди же ти діла,
Куди ж ти сховала мене.
Вузькі горобини листочки,
Із шумом вже захід приймають,
І хмари на нас, як руїни,
Повітряних замків летять.
Переклад з: В. Соколов
Нет сил никаких улыбаться,
Как раньше, с тобой говорить,
На доброе слово сдаваться,
Недоброе слово хулить.
Я все тебе отдал. И тело
И душу — до крайнего дня.
Послушай, куда же ты дела,
Куда же ты дела меня?
На узкие листья рябины,
Шумя, налетает закат,
И тучи на нас, как руины
Воздушного замка, летят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775499
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.02.2018
автор: М.С.