Ніхто мене не любить так як небо (присвята Ніколь Авілчаду)

Літаю  я,  чи  повзаю,  чи  йду.
На  потяги  сідаю  чи  йду  пішки.  
Чи  роблю  щось  у  власному  садУ,  
Чи  в  Попелюшки  крАду    всі  горішки.

Чи  мию  посуд,  витираю  пил.
Чи  на  роботу  просто  я  збираюсь.    
Сама  зрізаю  пір'я  власних  крил,  
І  зі  слізьми  від  болю  посміхаюсь.  

Чи  спатоньки  лягаю,  чи  встаю,  
Чи  пишу  щось,  чи  роблю  все  як  треба.  
Зрізаю  квіти    в  власному  раю.  
Ніхто  мене  не  любить  так  як  небо...  
Як  зорі...  Де  злечу  я  коли  небудь...  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2018
автор: Відочка Вансель