Кожух Зими порвав лютневий вітер.
Злякавсь, що наробив біди , і стих.
А вранці так тихенько непомітно
Із пагорба зійшов й у яр побіг.
І там сховавсь" Ще може відлежуся"...
Подував Лютий,: (де й поділась злість).
" ЩЕ може Матінці - Зимі згожуся,
Ще встану ,піднімусь на повний зріст?"
Та жаль не вийшов зростом місяць Лютий
Між інших одинадцяти братів
Стоїть такий убогий і роззутий
В калюжі сонячних весняних днів.
Весна ж прийшла й зустрілися обоє.
Він поклонивсь небаченій красі.
І Лютий у щорічному двобої
Віддав свій посог дівчині - Весні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: Тетяна Акименко