Ти можеш витягти людину із болота,
Та ти не витягнеш болото із людини
Це буде марна і нудна робота
Ти витратиш дарма життя години.
Бо як людину вже навчили змалку,
Така вона завжди, на жаль, все ж буде
Вставляє іншим у колеса палки,
Образ вона ніколи не забуде.
Ще може посміхатися у очі,
А за спиною лиш плітки складати.
Вона сама такою бути хоче,
Ти їй не можеш більш нічого дати.
так часто нам, мабуть, усім здається,
Що цю людину варто полюбити,
Та поки її серце в грудях б"ється
Ніхто не здатен вже її змінити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775316
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2018
автор: Кароліна Дар