Рідна мово, - ти є чудова,
Тобою дихає наше життя.
Ти материнська є колискова,
Що заколисує маленьке дитя.
Тобою шепочуть високі тополі,
Шумлять чарівно прекрасні гаї.
Ти є та пісня, що чутно у полі,
Коли співають її солов'ї.
Ти є шум моря, безкрайного моря,
Що вічно синіє, мов небеса.
На твою долю прийшлось стільки горя,
Та воно зникне, мов на сонці роса.
Ти є душа живого народу,
Що боровсь, бореться й поборе усе.
Так, він здолає війну і негоду,
І чесну правду до всіх донесе.
Нам не страшні ворожії кулі,
Нам не страшні ворожі війська.
Не злетить той, в кого крила в намулі,
Не добіжить, бо дорога слизька.
А наш дух ніколи не згине,
Бо неопалима є купина.
А наша доля до щастя долине,
Бо заслужила на щастя вона.
20:40, 02.09.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775274
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2018
автор: Надія Дудлів