Зимова ніч в містичній таємнниці,
Блукає з зорями у далині.
Ще з літа заховались громовиці,
Притихла річка у казковім сні.
Десь вітер грає на віолончелі,
Свої пісні розносить по селі.
Яскраве світло світиться в оселі,
В зажурі курять трубку димарі.
Пухнасті шуби одягли ялини
І поле загорнулось у сувій.
Малює пензлем ніч свої картини,
Дарує місяць поцілунок їй.
Вона його приймає дуже радо
Й невинно посміхається зорі.
Тому, що він сьогодні її зрадив,
Зоря засумувала угорі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)