Для насолоди розуму й очам
Стоїть у місті «храм».
Не моляться там люди,
Все ж їдуть звідусюди.
Так було сотні років.
Так було ще недавно.
Від тих учнівських кроків
Розумно. Гідно. Вправно.
Немає континенту,
Щоб не було пошани.
Все знищено дощенту
Дурними хазяями …
Не треба їм наука.
У голові дурмани.
Безпутник, ледарюга.
Спілкуються стакани …
Чому ж ота наука
Така немов ягниця,
Безсила і безрука,
Вже видохлась синиця?
Щоб людям пояснити,
Що біле зовсім чорне?
Частина повтікала,
А інша в глупстві сохне …
Мовчить. Чогось чекає.
Звітує про звитяги.
Звитяги на папері.
Працюють коркотяги!
А як хтось пробудився,
Не дуже веселися,
Ти хоч перевернися,
А все ж якось зігнися …
Не гнешся, не вклонився,
Гарчиш немов собака,
Ще й рік такий наснився,
Удачі, забіяко …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775130
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2018
автор: Дружня рука