Дні біжать, пісочком сипляться між пальці..
А ми живем, себе не поважаєм,
Як божевільні долю тягнемо на п'яльці
І своє щастя, вперто, вишиваєм...
Отак ми і живем!..
А може тихо мрем?..
А кажем, що других навчаєм!..
А попереду одна лише стерня
І страшно коле п'яти...
Зерна уже давно нема,
А сусіди кажуть - "Дурна вас мати
На райське поле це пустила..."
- "Віддайте нам оцей город
І відпочинуть ваші п'яти...
Ви в шароварах танцюйте хоровод
І буде вічне для вас свято..."
"А ми вам грошенят дамо взайми,
Для ваших слуг на витребеньки..."
- "І Боже душі їх прийми,..
Вас забагато в тої Неньки"!..
"І радять нам з усіх сторін,
Як у "радості" і "щасті" жити...
- "І буде вам безмежність змін,
І буде нам чим заплатити...
Ви до серця близько не беріть,
Куди вам йти - на захід, чи на схід...
І що поради часто протележні...
Ви всі поради в закони положіть -
Ви ж вільні... ще і незалежні..."
- "... А прийде час, то внуки всі до нас
Приїдуть долю в нас шукати...
Прийде, прийде такий ще час
І ми всі раді будем їх прийняти..."
- "... А дороги в різні сторони до вас
І доля в нас, як в негрів - смугла..."
- "А ви живіть тепер вже без прикрас -
Земля для вас вже завжди буде кругла..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775071
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2018
автор: Д З В О Н А Р