Засніжило.
Заносить машини, думки, прокляття,
І контрасно до вулиці дуже тепло у хаті,
І твій внутрішній космос розносить на шмаття…
Всюди біло
Білі мухи
Розлітались під ліхтарями, мов на аеродромі,
Так і букви в віршах розлітаються, скачуть коми
І багато крапок у кінці, як верблюди, ледь-ледь притомні…
Менше рухів
Не зашкодить
Якщо точно не знаєш, чи гірше чи краще,
То лежи у ліжку, страждай, медитуй, будь ледащом,
Подзвони своїм рідним, вимий кота, навари собі каші…
Мимоходом
Зачіпає
Зима заглядає в засніжену шибку, все їй мало.
От послати б її подалі, щоб пішла погуляла,
Та без неї в твоєму космосі все як попало…
Так буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774975
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Кот Єльпітіфор