Немало є людей, на погляд благородних,
Але всередині подібних яблуку гнилому,
В глибинах серця безнадійно гордих,
Не співчуваючих у прикростях нікому.
Сумління їх на дні душі дрімає,
І слабшає світильник їх спасіння,
І інших засобів змирити їх немає,
Як попустити їм тяжке гріхопадіння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774958
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Протоієрей Роман