В душі погасло все у мить одну,
І час іде в безцільному блуканні,
Коли втрачаєш Зірку провідну,
То й сон не сон, лише чекання.
Нема вже насолоди від розваг,
Не можу я забутись і в роботі,
Невже прийшов підвести риску час?
Та ні, не час ще думати про спокій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2018
автор: М.С.