Поетична нестабільність

А  сонце  світить,
Палить  жорстке  листя.
Оте,  опале  з  дерева  поем.
Натхненню  й  мариву  там  зовсім  тісно,
Тікають  величально  від  проблем.
Я  жити  хочу!
Й  хочу  щоб  жили!
Дерева,  квіти,  
Ну  ..і  люди,  звісно  ж.
Планета  ходить  в  мареві  туги.
Живого  менше.
Більше  мертвих  ,  звісно  ж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774816
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Марія Роса