розсипаю чорниці у ніч
і сукенка навиворіт
похапцем
босий місяць спить на плечі
надто тихий
аби
бути спокоєм
срібним перснем співає
весна
щойно вийшовши з потяга
втомлена
шарудить сторінками життя
в синім плетиві
споминів
тогорічний колір очей
сумом дивним покрився
доросліша
відчування тебе повсякчас
неліковане
прощею
відбуваю
повені нас
врослі в пам'ять так віддано
вимальовую
крейдою час
просіяний віддалю
є світи що не вміють удвох
зупиняти
хвостаті комети
кучерявіють сірістю
зим
на тремтливім вікні
щиро прагнучи
серце
з'єднати
боячись
загубити
себе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2018
автор: Нова Планета