Я не чекатиму, коли дощі пройдуть...
Я вчуся танцювати під дощами.
Я промінь сонячний між хмарами знайду
І обплету його барвистими квітками.
Я не чекатиму, коли мине гроза...
Наввипередки з громом заспіваю.
Нехай дощами плачуть небеса,
А я сльозу у посмішці сховаю.
Я не чекатиму, коли мине зима,
А напишу сніжинками "ЩАСЛИВА"
Минає все... так і життя мина.
Тож треба жити й вірити у диво.
02. 02. 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774785
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.02.2018
автор: іванесса