Мені тебе замало.
Мені тебе до болю.
Ти сонце, що вставало;
Ти дах над головою.
Мені тебе до смутку...
До рук, покритих кров’ю:
Закритого від звуку,
Заритого в сувої.
Мені тебе на щастя,
Чи, може, все ж на сльози?
Ти тут тому, щоб здатись?
Чи просто зрадив розум?
Мені тебе до мрії,
До щирого бажання...
Мені б втекти в завії -
Забути про кохання.
Мені тебе… Ну годі!
Вже досить лити відчай!
Закритись від морозу,
Залишитись не річчю!
Мені тебе не мало!
Мені тебе... до болю.
Ти сонце, що зламало
Життя просте без бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2018
автор: Марічка Білих