Твій погляд лиш докір, що крила мені обриває
І стогоном- болем зіграє на струнах душі.
То ночі зневіри, які ти мені не прощаєш,
Не витреш ті сльози, що перлами смутку в тиші...
Як важко вдихати, самотній світанок спокути.
Бо крила надії, до решти на землю впадуть...
Але так і легше з /Сьогодні/ зривати всі пута...
Обличчя несправжні, що в сумніви світ заведуть...
.....................
Твій погляд лиш докір і сонце у ньому не сяє,
Не гріє ласкаво, не зцілює рани життя...
А я свій пустий, у зорі кохані сховаю,
Бо там де є світло, є завжди нові почуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2018
автор: Квітка))