Притулилась я ніжно й причаяно
до маленького твого плеча…
Я відчула цю мить.
Я вхопила момент наче скарб,
До тремтіння, до солі в очах.
Я не маю й єдиного сумніву,
Що ти ангелом був в небесах…
Ти є кращий за мене,
Мудріший у своїй щирості
І я вірю, що ти обрав мене сам.
За тобою таким я сумую вже зараз
Час безжально втікає митями…
Я милуюсь тобою,
молюся про долю,
дивуюсь, хвилююсь та обіймаю…
А як станеш дорослий – не смітиму.
В жодне слово,
тим більше в затерте «люблю тебе»,
не вмістити любов мою ту.
Лиш з тобою я зрозуміла,
Я відчула до щему у серці
Мікеланджелівську П’єту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774713
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2018
автор: AnnaHodko