Тоскно світиться вікно
У моєму домі.
Та для мене все одно
Воно теплий спомин.
У минуле відплили
Мої давні роки,
Стихлі юні, молоді
Незабутні кроки.
Багатьох людей нема,
Що були зі мною.
Повертати їх дарма -
Відплили рікою.
Забрала людей ріка,
Що тече у часі.
Лише в пам’яті сама
Туга без прикрасу.
30.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774613
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2018
автор: Євгеній Рослик