Чи буває таке на землі,
Щоб ні разу раніше не грати,
Навіть жодної ноти не знати,
Все змогти. Все магічно зіграти?
Так, буває. То ж граєш не ти,
Це душа твоя звуки складає,
Вона теж мабуть нот не читає,
Грає просто, бо так відчуває …
Так і в цьому складному житті,
Кожен вибрати з тисячі має,
Яким шляхом йому й куди йти,
Щось відчув і біжить вибирає …
Потім іноді долю картає,
А собі роздає стусани.
Не спіши. Дуже ти поспішаєш.
Потерпи. Зачекай до весни.
А весна з цим усім розбереться.
В неї в цьому професорський хист.
Як вона вже до чогось береться,
З’явиться не один гітарист …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774612
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2018
автор: Дружня рука