Просто усміхатися частіше,
Не лити сліз і марних сподівань,
Таємно вірити, що хтось таки і втішить,
Позбавить злості в темноті вагань.
Просто жити , уособлюючись в птицю,
Яка летить не дивлячись під крила,
Спрямовує свій рух не як в темницю ,
А як до цілі, що мчить через вітрила.
Як віриш - тільки в явне і природне
До штучного довіри не бери
Візьмешся за погане - теж не можна,
Бо приведе тебе лиш до біди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774604
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2018
автор: Марія Роса