Мені так страшно, як такій ніякій?
Без краплі смутку, радості, жалю…
І вже не гірко: випила повільно
Усе до краплі. Бачиш не молю.
Я не люблю, не вірю, не кохаю…
Я безліч не безмірно розпалю.
Як вирву серце, от тоді згадаю,
Що були нерви: їх сталю.
Не так, не те, це мабуть не про мене.
Оглянься, ба… на попіл не змелю.
Повіяв вітер: все було зелене!
Посипав сніг, а я неначе сплю.
Зима розтане, може полюблю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2018
автор: fialka@