Сів котик біля хати
Та й став собі співати:
- Я кіт. Я справжній мачо,
Належу до котячих.
Ми – різні! Нас – мільярди!
Між нами – леопарди.
Між нами рисі, пуми.
Ми не ляльки із гуми.
В нас гострі кігті, зуби
І хвостики, мов труби.
Міцні ми і відважні,
Розумні та поважні.
Тут ґазда маринарку
Вдягнув, узяв косарку
І став газон рівняти
У дворику вздовж хати.
Кіт гул учув, злякався,
В сусідній сад подався.
Лежав, мов миска з глини,
Під кущиком малини,
Аж поки чорні лати
Не вкрили сад і хату.
Чорні лати - ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774423
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.01.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)