Ой калино-калинонько,-
білий-білий цвіт...
Ой ти люба дівчинонько,-
твій рожевий квіт...
Квітоньками покриває
калина весь світ...
Пісні дівчина співає
вже багато літ...
Цвіт і пісня покриває
увесь рідний край,
І летить,і долітає,-
на Дніпро й Дунай...
На Дніпрі і на Дунаї
козаки живуть...
На рівнинах і в долинах
їх кохані ждуть...
Споконвіку Україна
славилась піснями,
Верба,явір і калина
всім допомагали...
* * * * * * *? * * * * * * * * *
Хоч з тих пір пройшло немало
історичних літ...
На вулицях й на майданах,
дівчата,як квіт...
Щовесни в дворах й долинах
калина цвіте...
А в шахтарськім диво-краї
війна давно йде...
Там воюють наші рідні
батьки і сини...
Захищають Україну
від рашів вони...
Вже калину ту червону
сніги замели...
Не одну уже родину
осиротили...
Та не вмерла Україна
і її народ...
Об"єднається родина
прожене заброд...
І повсюду в Україні:
в селах і містах,
Переможено полине
пісня у степах...
Хоч нелегко пережити
нам оцю біду,
Та співає українець,
як йде на війну...
Бо у нашім ріднім краю
для пісень є час...
Нехай ворог хижий знає,-
не зляка він нас...
Ми уміємо співати,
й воювати теж...
І калині розквітати
вільно до безмеж...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: геометрія