Коли ти сонях, ти хоча б знаєш, куди дивитись, у який бік...
Ти не маєш більше потреби, окрім сонця, дощу і неба.
І вже, дивись, і ти соняхом бути звик.
І то суть є твоя і найбільша життєва потреба.
Коли ти сонях, ти яскраво живеш. Надто швидко.
Ти чекаш світанків і маєш багато світла.
Тобі нічого думати, хто ти і звідки,
бо немає для тебе крім рідного поля кращого житла.
Коли ти сонях, ти не просто сонцезалежна квітка.
Ти - розумна істота, що знає, чого їй треба.
Ти яскраво живеш, хоч і занадто швидко,
але час цей увесь ціле сонце світить для тебе.
31.01.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774398
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2018
автор: Di Agonal