Нещодавно подивилася відео і це стало основою для цього твору.
Саме такі Кремлю раби потрібні –
Без гідності, манкурти півнімі.
Ні, це не мавпи – люди, їм подібні –
Це укранці, що знайшли їх ЗМІ
У церкві. На побачення з святими
Спішать сюди із вірою в душі
Чоловіки і жіночки в хустинах.
Чому ж землі своїй вони чужі?
Коли ж зненацька прямо запитали,
Що знають вони зараз про Донбас,
Розгублені, мов миші, утікали.
«Про це, – говорять, – не питайте нас.»
І це тоді, коли чотири роки
Стікає кров’ю їх таки ж земля…
Як пояснити ці непевні кроки?
Чи не прислугою вони є у Кремля?
В очах – свята наївність і покірність –
З такою вівці йдуть на ешафот…
Кому ж це Богу чи Кирилу вірність?
І ким є ця людина? Патріот?!
Життя сюрпризи часто нам готує,
Так є й було на протязі віків,
Як ворог на твоїй землі лютує,
То честю є для всіх чоловіків
Свою країну гідно боронити,
Ціною навіть власного життя.
Не треба Бога ницістю гнівити.
Якщо ти чоловік, тоді затям,
Не вірі треба сліпо слугувати –
Це не поради – вимоги такі:
Народ, родину, землю захищати –
Обов’язок святий чоловіків!
31.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774374
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2018
автор: Ганна Верес