Квіти дитинства такі кольорові,
Дивні, казкові стежки мої.
Знов затопила їх спогадів повінь,
Вік той мій милий принесла сюди.
ПРИСПІВ
Знову посмішка дитяча на вустах
Пестить мої сумні очі, сиві скроні,
А душа летить, як я, колись у снах,
Лиш впаде з крила пір’їнка на долоні.
********
Ген – мої хмари – білі отари,
Де босоніж їх я гнав по росі.
Подих весняний, осені чари,
Кликало диво мене звідусіль.
ПРИСПІВ
********
Спогади знову ті квіти малюють,
Що милували юні серця,
Світлом-печаллю щоразу хвилюють,
Як повертаюся в рідні місця.
ПРИСПІВ
29.12.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774306
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 31.01.2018
автор: Ніколя Петрович