У силі Твоїй є краса цього світу,
І слава і велич все-живого створіння.
До Тебе приносим молитви свої ми,
Бо Ти наша Мати,- Ти християнства коріння.
О Мати Пречиста, Діво Маріє,
Від серця Тобі ми даруємо квіти.
І просимо щиро, щоб на землі українській,
У війнах не гинули наші славнії діти.
Батьки щоб не плакали з горя,
Мир і спокій був у кожній домівці.
Собі на потіху, Україні і Богу на славу,
Ростили соколів-синів українських.
Якщо Ти не зможеш дать ласку цю в руки,
Пошлеш нам друга, чи мудру пораду людини.
Це і є, та опіка Твоя, над нами,
Ти нас ніколи в біді не покинеш.
І випадкового в житті нічого не буває,
Для когось-хрест тяжкий, комусь легке життя.
А головне - залишитись людиною,
Не впасти в гріх, й молитися щодня.
Не так все легко, як здається,
життя прожити-це не поле перейти.
Щоденний хрест для всіх дається,
Питання лише в тому, як його нести.
Хтось просить в Бога слави і богатства,
Хтось над здоров'ям б'ється все життя.
Хтось для сина й дочки просить щастя,
А дехто над могилкою проплакує дитя.
У кожного із нас своя в житті дорога,
І стелиться по різному у всіх вона,
Але у всіх нас спільна є -молитва Богу,
У хвилі радості і смутку яка нам помага.
Бо випадкового не має в нас нічого,
Усім нам хрест нести, не має вороття.
Та чи навчились ми, бути вдячні Богу?
Чи бачим те, що дарить Він нам щодня?
Тобі ми Матінко приносимо молитву,
І просимо заступництва Твого.
Щоб випросила нам у Бога ласку,
Бо серця Ти від нас не відвернеш свого.
1 серпня 2017р
Руслана Солецька-Ліщинська
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774300
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 31.01.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька