Не дивись, що волосся у мене русяво-солом’яне
Наче сонцем улітку зігріті пшеничні поля.
У душі я вечірня, тужлива, я місячно-зоряна…
Я не знаю, чи добре це, та напевно я доля твоя.
Бачиш шкіра у мене атласна, мов квіти магнолії,
що цнотливо показують ніжну красу навесні.
А в душі я осіння – щастя з нотками меланхолії…
Я не знаю, чи добре це, та призначений ти мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2018
автор: AnnaHodko