А ти мій ворог. Маю тебе вбити.
Мені не друг ти. Не тисни на жаль.
Ти мій противник. Ну, хоча побитий...
Та у очах навпроти бачу дзвінку сталь.
А ти мій ворог. Друг мій недосяжний.
Запізно Доля повернулася до нас.
Ти мій – не мій... Далекий і відважний.
Ти мій лиш ворог. А все інше – фарс.
А ти мій ворог. Ти вже поза межею.
Мені ніхто ти. Я тобі чужа.
Ти любиш волю. Смійся же із нею.
Недарма кожен день на краєчку ножа.
А ти мій ворог. Шкода, маю вбити.
Мені не друг ти. Не тисни на жаль.
Ти мій суперник. Гордий і побитий.
Та у очах обох нас світиться... печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774241
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Марічка Білих