Не залишай ці доторки душі...
Так просто й невимовно, повертайся,
На цих вітрах, що з часу і тиші,
Зіткають простір й шепчуть, закохайся...
Де цвітом вишень вкрилася земля
І зорі позсипались- діаманти.
Безкрайнє небо - мої почуття,
Де крила й ніжність вірні ад/ютанти...
Не залишай ці доторки душі...
Як щось просте і легко невимовне.
Бо інші діаманти в цій тиші,
Розріжуть небо, тугою коштовні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2018
автор: Квітка))