У світі так давно ведеться, що всяк початок перед кінцем гнеться.
Не було виключенням і закінчення навчання в інституті для одного студента. Вражаючою була метушня однокурсників з приводу можливості одержання бажаного направлення на роботу. Наш випускник не вмів та й не хотів ходити на напівзігнутих, а тому в день розподілу направлень, зайшов на прийом до компетентних органів одним із останніх. Без направлення не лишився, щоправда не в ласі місця, але достатньо, в плані природи, гарні.
Приїхав у визначений час, влаштувався, почав працювати зі ставкою в 129 крб. ( Якраз щоб не помер ).Декілька місяців , крім безпосереднього начальства, його ніхто не турбував. Та ось
приїхала патрульна служба: дивилася - слухала, ходила та нюхала.
Молодий спеціаліст , по результатах перевірки , був обласканий похвалою. Наступна перевірка завершилась теж похвалою та "пропозицією", з метою підвищення ефективності роботи, збудувати
спецоб"єкт, що , звичайно , було нереальним (без коштів і матеріалів).
Пробував щось пояснити - це не увінчалось успіхом.
За якийсь час був викликаний на ВИСОКУ РАДУ ( кілька найвищих територіальних керівників і , так би мовити, всі кущові ). Суть претензій зводилась до того, що ВИСОКІЙ РАДІ не потрібні кваліфіковані спеціалісти ( ті,що служять ), а потрібні дилетанти ( ті, що вислужуються).
"Кадрові зміни- найпростіший варіант вирішення "проблеми" "- сказав молодий спеціаліст. ВИСОКА РАДА , мабуть , була не зовсім готова скористатись цією порадою, а тому ще довго повчально товкла воду в ступі, аж доки старший керівник не запитав
молодого чоловіка: " ЩО треба зробити, щоб ви стали працювати ? " . " Треба змінити упряж " - випалив чоловік, що потрапив у немилість. ВИСОКІЙ РАДІ, очевидно, сподобалась така відповідь :
вона загула як роздратований рій у вулику, оголосила приїжджому спецу догану, яка не заносилась в трудову книжку і не видавалась в друкованому вигляді на руки.
Більше ніхто не вимагав з нього зайвини.
Подорослішавши на два роки, молодий чоловік поїхав у рідні краї,
залишивши гуцулам їх упряж ( місцеву і не тільки...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2018
автор: Шпаківський Петро