Господи! Так хочеться весни.
Не в душі. І навіть не нАдворі.
Щоб профарбувалися всі сни.
Щоб могли зцілитися всі хворі.
Боженьку, так хочеться тепла.
Розумієш, щоб в душі і тільки.
Інколи душа ота зі скла,
А терпіти іншій. Боже... Скільки?
Інколи так хочу дощ і сніг,
Щоб надворі все було красиво!
Та самотність вляжеться до ніг,
Й змушує, щоб я була щаслива...
Боженьку, яка красива злива!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2018
автор: Відочка Вансель