У Злати мама захворіла,
Болить поперек, голова,
Випалює гарячка тіло,
Немов вогонь в печі дрова.
В лікарню маму забирають,
Щоби недузі хіть урвать.
У доні слізоньки злітають,
Уста стискаються, тремтять.
В торбину мама пхає спішно
Халата, тапці, рушника.
Бере Златуся гнома з ліжка,
Несміло мамі простяга.
- Візьми його, - говорить, - нене,
З собою, - й платтячко скубе, -
Хай він нагадує по мене,
Про те, як я люблю тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)