́Мій син вернувся із війни,
Голову вкрила сивина у 35,
Служив там півтора року,
Дружина з дочкою стомилися чекать.
А я щоночі очі зводила до Бога,
Просила його захистить,
І повернуть в сім'ю живого,
Від кулі злої боронить.
Синочок мій найкращий в світі,
Ти захистив нас, втримав ворогів,
Не дав війні до нас прийти,
Батьківщину нашу боронив.
Священний свій обов'язок віддав,
Ти мужній, не злякався,
Дякую, що не влежав на дивані,
Встав і пішов - ворогу не здався.
Я пишаюсь тобою, сину,
Що ти в мене такий,
Хоч я й інших синів люблю,
Радію, що повернувся ти живий.
Живи, мій, сину довго - довго,
Будуй країну для дітей,
Для внуків, правнуків, нащадків,́
І ворогам її не віддавай.́
17.04.2016 року.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2018
автор: Марія Романюк.