НАДІРВАНА СТРУНА... (Пам'яті Володимира Висоцького)
Висоцького лунка струна…
Натягнута, обірвана на злеті!
Нуртує пісня непокірна голосна...
Мов птаха вільна й щира у куплеті!
Він жив, творив й до хрипоти співав –
До серця небайдужого торкався!
За святість душ у римах вболівав,
А святотатства за версту цурався…
Що значить дружба, нас навчив Поет!
Як разом гори зрушувати можна!
Як правду вкласти у строфу-квартет,
Щоби вона була непереможна!
Кохати спробуй так, як він кохав:
Крізь далі голубі і роки!
Й кохання, наче мед п’янкий вдихав,
І романтичне, й чисте. І високе!
Ми пам'ятаємо, про що Поет співав,
Як поколінням ніс у слові честь і гідність!
Він кров'ю серця рими ті писав...
Переливаються у пісні сталь і ніжність!
25. 01. 2018 м. Львів автор Наталі Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773999
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.01.2018
автор: Наталі Калиновська