1.
Як скронь твоїх торкнеться сивина
Й моє волосся вкриє білий іній,
Я притулюся до твого плеча
І спогади про молодість нас віднесуть обох в далекий вирій.
Приспів:
Любові життєдайне джерело,
Веде нас у житті, дарує нам тепло.
Із джерела напиймося сповна,
Бо як в душі любов, навіки там весна.
2.
Згадаємо, як нам цвіла весна,
Та радість дарувала літня злива.
Нас збагатила осінь золота ...
І ось зима непрохана до нашого порогу приступила.
3.
Я вдячна Богу, що в наші шляхи
Він переплів і відданість, і ніжність.
Які б в житті негоди не були,
Лиш ту любов, що крізь роки, ми заберемо зі собою в вічність.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2018
автор: Зоряна Кіндратишин