Присвячується рідній душі

Затишно,  тепло,  наче  в  обіймах, 
Немов  огортають  ангела  крила.
Спокій,  безпека  її  рук  надійних  –
Рідна.  Для  тебе  вона  прилетіла.

Послана  небом.  Довге  чекання:
Пів  життя  ми  до  зустрічі  йшли.
Рідна  душа.  Моя  людина,  єдина.
Серед  мільйонів  ми  нас  знайшли.

Немов  відзеркалля,  дивно,  а  схожі.
Однакова  дурість,  подібні  плюси,
Наче  близнят  бачать  нас  перехожі.
Різні  дороги,  та  зійшлись  полюси.

Через  роки,  а  може  й  століття,
Життя  –  хто  зна  як  довго  ішли,
Від  суму  до  радості  і  через  біль,
Доки  самих  себе  ми  знайшли.

Очі  в  сльозах.  Від  щастя  плачуть:
Серце  в  обіймах  своєї  людини...
І  мовчки,  душі  самі  все  розкажуть.
Міцно  тримай,  доки  ще  є  хвилини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2018
автор: Оксана Бугрим