Мій крик душі, моя печаль,
Моя біда, що не минеться.
То огортає серце жаль,
То вже терпець от-от урветься.
Де взяти сили для життя?
Як, спотикаючись, не впасти?
Моя опора – це сім'я.
Тут горе є, та є і щастя.
Коли ми всі, коли ми разом,
То легше і біду долати.
І добра чаша переважить,
Лиш щоб терпіння не втрачати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773707
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: ЮНата