Не переч, щоб кохати тебе,
Розіб'ється об скелі буденність,
Подих серця... невже мине?
Біла віхола- грози й невинність.
Не переч, щоб казати тобі-
Все мине, не мине кохання,
Що зароджене у весні,
В наших грозах вічні зізнання.
Не оглянешся- сон мине,
Все затихне за літнім обрієм.
Не переч... ти почуй мене,
Знов написаним, тим сценарієм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2018
автор: Леся Утриско